Після трагічних подій 2015 року громадянське суспільство приділило особливу увагу нападам на ЛГБТ-людей. Марш рівності в Києві зібрав безпрецедентну кількість учасників. Серед них були представники посольств дружніх країн та міжнародних організацій. Центр української столиці був заповнений людьми з веселковими прапорами. Все це підживлювало оптимізм одеських активістів. Крім того, було розпочато реформування правоохоронних органів. Україна прийняла національну поліцію, яка працюватиме за іншими принципами.
Цього року також не обійшлося без судових процесів. Наприклад, активістка Антимайдану Ніна Кочановська та активіст Автомайдану Євген Резвушкін об’єдналися у своєму протистоянні Маршу рівності.
Тим не менш, ГАУ успішно організувала перший регіональний Марш рівності в Одесі цього року. Це створило гарний прецедент для інших спільнот.
Міська влада надала автобуси для забезпечення безпечного від’їзду учасників з місця проведення маршу. Маршрут маршу пролягав коротким шляхом від пам’ятника Дюку до мерії. Однак це була відстань у 200 метрів, яка є дуже важливою для українського суспільства в цілому.
Поліція показала, як вона може діяти, якщо є суспільний запит і політична воля. Цього року деякі заходи були перервані в останній момент через скасування оренди. Можливо, через погрози, але цього разу не зрозуміло, від кого вони надходили.
Перша заявка на проведення Маршу рівності була відхилена Одеським окружним адміністративним судом. Однак опоненти заходу не встигли оскаржити наступну заявку.
Захід відбувся в Літньому театрі, але на той момент це місце перебувало під контролем одеського осередку “Азову”. На той момент це місце перебувало під контролем одеського осередку “Азову”. Організатори не знають, як спільні друзі домовилися з правим крилом. Але це сталося. Як жартували учасники заходу, мабуть, таке могло статися тільки в Одесі.
У 2016 році одеські ЗМІ продемонстрували більш толерантне ставлення до маршу і Прайду загалом. Газета “Думская” вперше опублікувала веселковий прапор на своєму сайті. Журналісти та блогери писали статті та колонки на підтримку ЛГБТ-активістів.